“Что такое любовь?” – прозвучал вдруг вопрос
В младшем классе во время урока.
“В любом возрасте, значит, на это есть спрос”, –
Педагог посмотрела не строго.
– Скоро будет звонок и мы с вами пойдем
Через мост, что нас в парк направляет.
В этом парке мы целый урок проведем,
На серьезный вопрос отвечая.
И пусть каждый из вас принесет что-нибудь,
Что в нем чувство любви вызывает.
Парк довольно большой, все отправились в путь,
Ту задачку, конечно, решая...
Возвратились ребята один за другим
И устроили смотр предметов,
Что в том парке нашли и что, думалось им,
На вопрос бы могло быть ответом.
– Вот красивый цветок! Он прекраснее всех! –
Один мальчик сказал, поднимая
Яркий свой огонек над собой, прямо вверх
И, от радости этой, сияя.
– А вот бабочка, крылья ее хороши!
Посмотрите! – девчушка сказала.
И от всей своей детской, открытой души
Лично каждому то показала.
– А я птенчика маленького вам принес.
Из гнезда он, наверное, выпал.
О, чудесный малыш! Он еще не оброс!
Его листьями ветер засыпал...
А немного в сторонке стоял паренек,
Ничего не принес он на встречу.
Был смущен и неловок, и так одинок,
Потому что похвастаться нечем.
– Извините меня, но я видел цветок,
Его запах я чувствовал тонкий.
И, конечно, сорвать-принести б его мог,
Аромата не будет вот только.
Повстречал я и бабочку, что на цветке
Собирала нектар, зависая.
Так чудесно порхала она налегке!
Я глядел на нее, не моргая...
Да и птенчика, но из другого гнезда,
Видел я, но вернул его маме...
Вышло так, что ни с чем и пришел я сюда...
Как любовь показать перед вами?
И учительница, подойдя и обняв
Того мальчика, детям сказала:
– Да, любовь принести очень трудно в руках.
Она в сердце живет – от начала.
Богданова Наталья,
Россия. Москва
Господь принял меня в семью Своих детей в 1999 году. Работаю врачом.
Несколько лет своими стихами говорю людям о любви Христа.
За все, что было, есть и, конечно, будет в моей жизни благодарю моего Спасителя! e-mail автора:bogdanova_n@list.ru
Прочитано 9796 раз. Голосов 5. Средняя оценка: 4,2
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
...Нет слов... Слава Богу! Спасибо! Комментарий автора: Спасибо и вам за добрые слова!
Наталья Парубчишина
2012-01-16 14:37:17
Наталья! У вас удивительные стихи, тонкие и глубокие. Мои тоже есть в этой газете. Есть мысль о создании альманаха христианских поэтов, если интересно, отзовитесь
Наталья Парубчишина
2012-01-16 14:38:09
Наталья! У вас удивительные стихи, тонкие и глубокие. Мои тоже есть в этой газете. Есть мысль о создании альманаха христианских поэтов, если интересно, отзовитесь
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n